святити — 1. Здійснювати обряд освячення; освячувати; 2. Висвячувати в духовний сан, рукопокладати; хиротонізувати; інститувати … Словник церковно-обрядової термінології
святити — (здійснювати церковний обряд свячення), освячувати, освятити, посвячувати … Словник синонімів української мови
святити — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
Праздники ветхозаветные — священные дни, установленные синайским законодательством. Отличия их от обыкновенных дней состояли, во первых, в свободе и покое от трудов и работ; во вторых, в торжественных жертвоприношениях, свойственных празднику; в третьих, в некоторых… … Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона
СВЯТОЙ — СВЯТОЙ, духовно и нравствено непорочный, чистый, совершенный; все, что относится к Божеству, к истинам веры, предмет высшего почитания, поклонения нашего, духовный, божественый, небесный. Святой Дух, третья ипостась, выражающая деятельность… … Толковый словарь Даля
суббота — @font face {font family: ChurchArial ; src: url( /fonts/ARIAL Church 02.ttf );} span {font size:17px;font weight:normal !important; font family: ChurchArial ,Arial,Serif;} сущ . (греч. σάββατον) покой, отдых; седьмой день недели (Числ. 28 … Словарь церковнославянского языка
святой — Индоевропейское – k uen to (святой, священный, праздничный). Общеславянское – sve,tъjь (святой). Старославянское – св(юс малый)тый. Древнерусское – святый. Слово «святой» известно с древнерусской эпохи (с XI в.) вместе с однокоренными «свять»,… … Этимологический словарь русского языка Семенова
висвячувати — ую, уєш, недок., ви/святити, ячу, ятиш, док., перех., церк. 1) Надавати кому небудь духовне звання, виконуючи певний обряд. 2) Виконувати певний обряд, внаслідок якого хто або що небудь нібито очищається від нечистої сили; освячувати … Український тлумачний словник
посвятити — I свячу/, свя/тиш, док., перех., церк. 1) Док. до святити. •• Посвяти/ти лози/ною жарт. побити когось різками. 2) Освятити все чи багато чого небудь, у багатьох місцях. II див. посвячувати … Український тлумачний словник
посвячувати — ую, уєш, недок., посвяти/ти, ячу/, я/тиш, док., перех. 1) церк. Здійснювати церковний обряд, що символізує очищення чого небудь від гріховності, надання чому небудь святості; освячувати, святити. 2) перен. Звеличувати, підносити, облагороджувати… … Український тлумачний словник